Туристичний маршрут розпочнеться з м.Стрий – Ясна гора (Гошівський монастир)-с.Витвиця- с.Церківна- с.Лужки- с.Липа – г. Яворина (бункер «Роберта») – урочище Бряза (табір «Олені») (як варіант для мобільної групи переїзд від перевалу на с.Гребенів, с.Тухля- с.Головецьке – г. Маківка – с.Гребенів – г.Лопата) – г. Менчіл – г.Лопата – г. Набивки – перевал Сукіль – г. Ключ- озеро- скелі Довбуша – скельний монастир с. Розгірче – с. Камянка – м. Сколе – с.Коростів – г.Парашка – г.Кичера(бункер ГОСП)- Мала Річка – вод.»Гуркало» – с.Корчин – від’їзд до м.Стрий.

Переглядів: 168 | Додав: skole-podobovo | Дата: 03.09.2022 | Коментарі (0)

У Карпатах є багато мальовничих куточків, де природа підтверджує що вона найкращий художник. Одними з таких місць є водоспади. Пропонуємо Вашій увазі добірку водоспадів, які є найбільшими, найгарнішими, найповноводнішими, а також і важкодоступними.

1. ЛАЗНИЙ
Розташований на потоці Лазний (притока Стрию), за кілька кілометрів на південний схід від села Довге, в межах Національного природного парку Сколівські Бескиди. Висота падіння води — 10,5 м, ширина — бл. 2 м. Водоспад складається з трьох каскадів. Утворився в місці, де невеликий гірський потік перетинає скельний масив флішового типу. Водоспад особливо мальовничий, коли потік повноводний, а також узимку, коли каскади замерзають.

2. ВОДОСПАД СОПІТ
Розташований у Сколівських Бескидах, неподалік від південної околиці села Сопота Сколівського району Львівської області. Висота водоспаду 7-8 м. Розташований на потічку, який впадає в річечку Сопіт, або Сопотянка, (права притока Стрия). Потічок стрімко збігає по скелі флішового типу. При підніжжі скелі водоспад утворив розлогу вирву.

3. ВОДОСПАД КАМЯНКА
Розташований у Сколівському районі Львівської області, в національному природному парку "Сколівські Бескиди”. Висота водоспаду - бл. 7 м. Складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки. Гідрологічна памятка природи.
Ви можете відвідати цей водоспад під час туру: Перлини Карпат.

4. ГУРКАЛО
Розташований в межах Сколівського району Львівської області та Національного природного парку «Сколівські Бескиди» - на річці Велика Річка (притока Стрию), за 4 км на південний захід від автомобільного мосту в центрі села Корчина. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.Висота падіння води — 5 м. Висота над рівнем моря — 570 м. Водоспад складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого; у посушливі пори менший струмінь майже зникає. У підніжжі водоспаду є водобійний котел близько 10 м. у діаметрі, глибина води у якому сягає 2 м. Поблизу водоспаду є кілька галявин (перша надзаплавна тераса річки Велика Річка), де є місце для намету і ночівлі. Вище за течією річки є перекати, які місцеве населення вважає за окремий водоспад і називає Малим Гуркалом.
Гуркало відповідає своїй назві під час паводків (після інтенсивних злив), коли витрати води Великої Річки, сягають максимуму, і каламутний водний потік стрімко біжить зі схилів хребта Парашки, з великим гуркотом спадаючи зі скельного виходу порід менілітової світи. Від села Крушельниця до водоспаду веде маркована туристична стежка (білий прямокутник з жовтою смугою посередині на стовбурах дерев), до водоспаду теж можна пройти зі села Корчина. Автомобілем під'їхати практично неможливо навіть у суху погоду через вкрай поганий стан ґрунтової дороги.




 

Переглядів: 142 | Додав: skole-podobovo | Дата: 03.09.2022 | Коментарі (0)

Натисність на фото , для збільшення зображення.

р.Опір - р.Стрий

Джерело мінеральної води с.Корчин

Княжі Скелі (Тишівниця)

Водоспад Крушельницький

Гора Парашка

Панорамна скеля В.Синьовидне

Водоспад Гуркало

Урочище "Красний Камінь"

Турецький Камінь

Мертве озеро (журавлине). Кам’янка

Водоспад Кам’янка

історичний заповідних Тустань

Урицькі скелі .Урич.

Заповідник Бердо

Водспад Сопіт

Водоспад Лазний

Скелі Ямельниця

 

 

 

Переглядів: 159 | Додав: skole-podobovo | Дата: 03.09.2022 | Коментарі (0)

“На границі”- межі Корчина з Верхнім Синевідськом, ще і нині є природне джерело лікувальної мінеральної води типу «Нафтуся». Для всіх охочиш, можна безкоштовно скоштувати воду та набрати з собою. Вода є дуже м'якою та має специфічний запах. (схожа до нафтусі). Джерело відкрите та всіх бажаючих 

Корчин називали кліматично-купелевою лічницею та здоровим літниськом, (бо влітку тут найліпше ся лікувати). У ХІХ ст. сюди з’їжджалися високі австрійські урядовці, заможні евреї, шляхтичі, священицька знать, пани, вища чиновницька еліта зі Львова. Бо там, «На Ковальщині», діяв відпочинковий та оздоровчий (від легеневих недуг) санаторій, з лікувальною водою (залізистою), який згодом був розібраний, До Корчина – на літнисько! Чисте повітря, зваблива краса гір, цнотлива тиша лісу, його дари та купання в теплих цілющих хвилях річки Стрий, гостинність і щирість горян, вабили сюди відпочивальників. 

 

Дійти можна від заводу мінеральних вод, в кінці дороги спуск направо. Або вздовж річки із с. Корчин.

Із коментарів гуглу:

Це сама концентрована яку я зустрічав, тому пийте обережно))

Справжня Нафтуся з сірководнем. Пахуча і помічна.

Дуже хороша вода, тільки потрібно добу почекати щоб вийшов сірководень

 

Кілька цитат , взято зhttps://vidviday.ua/blog/v_korchin/

Переглядів: 143 | Додав: skole-podobovo | Дата: 29.08.2022 | Коментарі (0)

Похід до водоспаду Гуркало

Маршрут з Малої Річки до Гуркала

Назва має дуже просте походження – «гуркалом» бойки називають будь-який гірський водоспад, бо він «гуркає» (утворює гучний, різкий звук).

Розташований водоспад на Великій Річці, притоці Стрия, на межі Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Висота падіння води — близько 5 м. Складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого. У посушливі пори менший струмінь майже зникає, а от під час паводків та повіней водоспад повністю відповідає своїй назві — вода, яка біжить зі схилів хребта Парашки, з гуркотом спадає у вибитий нею ж століттями котел близько 10 м у діаметрі, глибина якого сягає майже 2 м. У спекотний день сміливці можуть освіжитися у цьому природному «джакузі», але вважайте – вода досить холодна!
Вище за течією Великої Річки є перекати, які жителі Корчина вважають окремим водоспадом і називають Малим Гуркалом.

Поблизу водоспаду є кілька галявин, де можна влаштувати невеликий пікнік.

МАРКУВАННЯ

Маршрут до водоспаду маркований (№500), якщо рухатись ним далі, то легка прогулянка може перерости у похід на гору Парашка. Інший варіант продовження прогулянки – маршрут (№5010) до бункера Головного Осередку Пропаганди ОУН і УПА (ГОСП), розташованого на горі Кичера. Стежка до бункера пролягає переважно буково-ялицевим лісом і додасть до вашої мандрівки ще 4 км в один бік. Дорогою зрідка можна зустріти лякливих лісових мешканців – косуль, а влітку (липень-серпень) поласувати чорницями та брусницями.

БУНКЕР ГОЛОВНОГО ОСЕРЕДКУ ПРОПАГАНДИ ОУН І УПА (ГОСП)

Бункер є частиною історії героїчного спротиву проти радянської окупації та пов’язаний з такими відомими очільниками ОУН-УПА як головний ідеолог збройного підпілля Петро Федун «Полтава», провідний публіцист Осип Дяків, головнокомандувач Роман Шухевич, генерал-хорунжий Олекса Гасин та багатьма іншими. Розміри криївки рідкісні — 35 на 5 метрів. Осередок інформаційної роботи був так добре законспірований, що зміг пропрацювати понад півтора роки (жовтень 1946 – лютий 1948), а більшість жителів Корчина навіть не здогадувались про його існування. Тут проводили важливі організаційні наради, писали ідеологічні та художні твори, планували подальшу боротьбу за волю України.

GPS:

водоспад – N 49.08442  E 23.47272

бункер – N 49.06550 E 23.47530

трек маршруту – https://www.alltrails.com/explore/map/korchyn-parashka-korchyn-run-c4819d0?u=m

Джерело : https://malarichka.com/activity/pohid-do-vodospadu-gurkalo/

 

 

 

Переглядів: 171 | Додав: skole-podobovo | Дата: 29.08.2022 | Коментарі (0)

Про кемпінг Мала Річка

 

Ми пропонуємо всі інгредієнти, щоб створити яскраві спогади та розповісти захопливі історії, відпочити під відкритим небом в цікавий, комфортний та безпечний спосіб. Першим кроком у будь-якій пригоді (особливо тут, у Малій Річці) є об’єднання дивовижних людей та занурення в атмосферу максимальної взаємодії з природою.

 

АКТУАЛІЗАЦІЯ

Мандруючи зручними кемпінгами Європи, ми фантазували над ідеєю створення власного місця яке б стало для нас домом в старості та місцем зустрічі однодумців в форматі готелю тисячі зірок. Спершу в думках промальовувався образ середземномор’я чи гір Словенії десь так за років 20. 2020 рік надихнув нас зробити місце сили просто неба в наших рідних Карпатах. Саме формат кемпінгу надає можливість провести час у максимальній взаємодії з природою, подалі від цивілізації з однодумцями та водночас зберігаючи бажане усамітнення. Кількість мандрівників в Україні стрімко зростає, а людей які б хотіли спробувати провести ніч в наметі в горах з комфортом готелю важко порахувати.

ПРОБЛЕМАТИКА

Маючи досвід кемпінгування за кордоном можна стверджувати, що даний формат відпочинку фактично відсутній в Україні. Немає жодної пропозиції проживання в наметі з вигодами готельного рівня за винятком кількох кемпів на всю країну. А в Карпатах можна згадати лише Білий Слон. Молодих мандрівників (не в плані віку, а в розумінні досвіду мандрів) відлякує перш за все відсутність комфортних умов для відпочинку та ночівлі в наметах.

ІДЕЯ

Існуючі кемпінги в Україні часто фокусуються на спортивному відпочинку, або на форматі “альтанка з алкогольними напоями”, де шумні компанії можуть заважати відпочинку. Натомість нам хочеться запропонувати формат спокійного відпочинку, досвіду взаємодії з природою через продуману організацію простору, можливість усамітнення та спостерігання, безпосередню близькість до річки та лісу та забезпечення комфорту. Забезпечити легкий та комфортний доступ до туристичних магнітів регіону (Сколівські бескиди з горою Парашка, водоспад Гуркало та Кам’янка, історичний заповідних Тустань).

Створити набагато більше, ніж просто місце для ночівлі. Місце де завжди ввечері горітиме ватра і буде живе спілкування із спільнотою та знайомства з новими друзями. Пропагувати атмосферу максимальної взаємодії з природою, в нас є панорама на гору Парашка, внизу тече річка шум якої чути в наметі та ліси довкола.

МЕТА

Захопити людей до мандрів та активного відпочинку,
стати місцем першої ночівні просто неба для усіх.

 

Захопливі історії та яскраві спогади

Переглядів: 166 | Додав: skole-podobovo | Дата: 29.08.2022 | Коментарі (0)

 

Ти боролася за свою свободу з початку свого існування.
Ти сильна,а водночас безахисна дитина,яку треба захищати від злого світу.
У тебе багато всього прикрасного(міста,річки,гори,моря,озери). Кожен твій куточок закохує з першого погляду.
Твої кольори прапору знають у всьому світі.
Слова"Слава Україні "і Героїм Слава" говорять тисячі людей по всьому світу.
Зараз тобі роблять боляче,знищують ракетами міста,вбивають твоїх дітей. Тобі боляче,ми..це знаємо і бачимо. У нашому серці залишаються шрами від кожного зруйнованого будинку,від фотографій звірств рашистів. Ми плачемо разом з тобою.

Ще трошки і ми переможемо. Ми ж сильна нація .
Ти Європа,ти є весь світ.
Я безмежно люблю тебе,я пишаюся,що я Українка..
Цей День Незалежності відчувається,по особливому цінному.Шкода,що ми це зрозуміли таким чином. Я не думала,що настільки можна любити свою країну,що можна плакати просто ,коли побачиш свій прапор чужій країні. Дякую,що плекаєш справжній патріотизм в душі кожного Українця.
Ми повернемо кожен куточок України.

Автор: Марія Кузнєцова

 

 

 

Переглядів: 136 | Додав: skole-podobovo | Дата: 24.08.2022 | Коментарі (0)

А Ви знаєте...?

Знаєте, хто вбив автора всесвітньо відомого "Щедрика" Миколу Леонтовича?

Знаєте, хто на допитах відірвав Максиму Рильському вуса зі шматом шкіри і м'яса?

Знаєте, хто розстріляв автора відомої книги "Камінна душа", бандуриста Гната Хоткевича?

Знаєте, хто довів до самогубства Миколу Хвильового чи Миколу Скрипника?

Знаєте, хто вбив Леся Курбаса та Миколу Куліша однією кулею, аби...зекономити?

Знаєте, хто і чому розстріляв Миколу Зерова? А Валер’яна Підмогильного, Мирослава Ірчана, Марка Вороного, Євгена Плужника, Григорія Косинку, Майка Йогансона...?

Знаєте, хто і по яких саме статтях ув'язнили Сергія Параджанова після гучної прем'єри "Тіні забутих предків"?

Знаєте, хто спалив всі ноти Василя Барвінського на подвір'ї львівської консерваторії, а потім "дарував" 10 років концтаборів разом з його дружиною, - донькою відомого науковця Івана Пулюя?!

Знаєте, чому виїхали за кордон Анна Стен, Сергій Лифар Михайло Ломацький? А сини відомого гуцульського письменника Петра - Шекерика Доникового, який сам пропав безвісти?!

Знаєте, хто забороняв творити першому теоретику українського народного танцю Василю Верховинцю?

Знаєте, чому відбувала каторгу Людмила Старицька - Черняхівська? А Параска Плитка - Горицвіт? Ольга Нестеренко?

Знаєте, хто і чому назавжди заборонив Олександру Довженку повертатися додому, в Україну?

Знаєте, хто повісив автора відомої "Червоної рути" та інших українських шляґерів Володимира Івасюка?

Знаєте, хто звів з життя в тюремній камері Василя Стуса?

А чи може знаєте...?

Відповідь на всі "знаєте" відома і одна: радянська влада, тоталітарна система, моzKалі, російське бидло, яке вже кілька століть нищить наш цвіт, наших митців, нашу мову, наші традиції, нашу культуру.
І цих "а знаєте, хто і чому..." - хмара, бо росія не може змиритись, що Україна та її народ - вільний, мудрий, нескорений і надзвичайно сміливий. Бо навіть під дулом ворожого російського автомата наші українці жартують і співають пісні.

Будь ласка, знайте. А найголовніше, пам'ятайте і розповідайте иншим: хто, чому, навіщо, за що і як. Незнання нас, інколи, губить. А непокаране зло, на жаль, завжди повертається... Як і тепер.

P.S. Впевнена, Ви можете продовжити цей список. Але дозвольте нагадати про ці "а знаєте" і якою ціною...

© Уляна Маляр

Переглядів: 151 | Додав: skole-podobovo | Дата: 07.07.2022 | Коментарі (0)

Чому радянський “новояз” забороняв слова “робітня” і “напозір”, як “мазепинці” перетворилися на “бандерівців” і відколи в суспільстві почала поширюватися кримінальна лексика – розповідає українська мовознавиця, докторка філологічних наук, авторка книги “Мова радянського тоталітаризму” Лариса Масенко.

Bez nazwy-1.jpg

Христина Коціра

журналістка

Велика брехня і її мова

Мова радянського тоталітаризму – чи новомова (newspeak), як назвав її Джордж Орвелл, — була призначена для впровадження “єдино правильної” марксистсько-ленінської ідеології й унеможливлювала всі інші форми думки. Її вживання звужувало обшир мислення. Цієї мети досягали, зокрема, обмеженням словникового складу мови і спотворенням семантики слів.

Комуністичну мову започаткували як ідеологічний фундамент совєтської держави ідейні фанатики, носії віри в марксистську утопію побудови всесвітнього комуністичного раю. Поступово вона перетворилась на мову великої брехні та ошуканства.

Специфіка тоталітарної мови полягала в тому, що вона оперувала поняттями, сформованими в політичному дискурсі західних країн – як-от “демократія”, “свобода”, “рівність”, – але фальшувала, спотворювала їхній зміст.

Тоталітарний дискурс, його специфічний лексикон, словесні кліше й партійні гасла, сформувався на базі російської мови. У мовах національних республік його лише дублювали. Оксана Забужко влучно визначила українськомовну версію тоталітарної мови як “дубль–новомова”.

 

Лариса Масенко

Фото: Укрінформ

Мова “триєдиного народу”

Від кінця 1920-х років більшовики відновили царську політику русифікації. Впроваджували її разом зі штучно створеним Голодомором — геноцидом української нації.

Більшовицьке урядування у мовній сфері характеризувало рідкісне фарисейство, як і в інших царинах суспільного життя. На відміну від колишньої самодержавної практики, московський центр не вдавався до офіційних заборон української мови. Навпаки – пропаганда поширювала гасла про “невиданий розквіт національних мов у СРСР”, про “гармонійну російсько-українську двомовність” тощо. Насправді ж московський уряд запровадив політику штучного зближення “братніх” мов – української та білоруської – з російською. Кінцевою метою мала стати реалізація проєкту “триєдиного російського народу”.

На відміну від російської мови, де лексико-семантичні зміни відбувалися в офіційному та партійному дискурсах, але не торкалися інших словникових сфер, зокрема побутових, в Україні зазнав змін й обмежень також і базовий словник. Це було пов’язано з політикою русифікації. Специфіку та самобутність української мови намагалися знищити, щоб максимально зблизити її з російською.

Із цих причин заборонили академічний російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, і всі термінологічні словники, над якими працювали в 1920-х роках. На них наклали тавро “націоналістичних” і засудили “за відрив української мови від російської”.

Агатангел Кримський.jpg

Агатангел Кримський

Фото: csamm.archives.gov.ua

Шкідливе слово “напозір”

Юрій Шевельов у книзі “Українська мова в першій половині двадцятого століття” згадував, що в той час редакція журналу “Комуніст” розіслала до редакцій газет і видавництв списки слів на дві колонки. Слова, які не вживати, і слова, які вживати.

Та сама практика повторилася в 1970-х роках. У письменницьких колах розповідали, що призначений на посаду головного партійного ідеолога Валентин Маланчук на засіданні Спілки письменників зачитав список слів, заборонених до вжитку.

Пригадую, як знайома літераторка Лариса Письменна, яка була присутня на тому засіданні, бідкалась: “Не розумію, чим завинив бідний “слоїк”, що його не можна вживати!”. Під заборону часто потрапляли слова, широко вживані на заході України, бо вони відрізнялися від російських.

До редакцій журналів і видавництв так само, як і в 1930-х роках, надійшли списки “репресованих” слів — тих, що треба було вилучати з текстів. Колишні редактори, які працювали в ті часи у видавництвах, розповідали, що ознайомлення з відповідним списком слів відбувалося так: головний редактор викликав їх до свого кабінету по одному, діставав із сейфа оці списки й вони їх занотовували. Потім клав аркуші назад до сейфа. Про це розповідає чимало редакторів, тому немає жодних сумнівів, що ці списки заборонених слів були і в 1930-х, і в 1970-х роках.

У статтях тогочасних журналів, таких як “Мовознавство”, “Комуніст України” та інших — викривали “прояви націоналізму на мовному фронті”. Там вміщали чимало прикладів “шкідливих” слів та словотвірних категорій.

Аркуш вимагали замінити на лист.

Байдужий — непевний.

Безоглядний — абсолютний.

Безнастанний — неперервний.

Взуттярня — взуттєва фабрика.

Вигляд — вид.

Визиск — експлуатація.

Жмуток — пучок.

Здобуток — виручка.

Либонь — напевно, мабуть.

Небавом — раптом.

Обрус — скатерть.

Робітня — майстерня.

Сталий — постійний.

Суходіл — континент.

Філіжанка — чашка.

Кулястий — кулеподібний.

Двотомовик — Двотомний.

Такі слова, як “напозір”, “позаяк”, “достоту”, вимагали вилучати без відповідника як штучні архаїзми.

Патріотизм — радянський. Буржуазний — націоналізм

Ще однією політикою радянської новомови було знецінення значення слів.

Змін зазнавали поняття загальноетичних категорій людства — совість, честь, мораль. Їхнє значення знецінювали й розмивали, додаючи до псевдоозначень: “комуністична мораль”, “робітнича честь”, “пролетарська совість”. Хоча честь, мораль і совість — вони або є, або їх нема. Вони не можуть належити якійсь одній групі.

Пригадую, у дитинстві всюди висіли гасла: “Партія – розум, честь і совість нашої епохи”. Таким чином нав’язували, що розум, честь і совість належали тільки партії, тоді як вони мають бути загальнолюдськими.

Поняття “демократія” розмивали через уточнювальні означення: “соціалістична” або “буржуазна”. Так комуністична пропаганда ділила світ на своє–чуже, позитивне–негативне, своє–вороже. “Соціалістична демократія” — це було своє, позитивне. “Буржуазна демократія” — вороже й негативне.

“Патріотизм” міг бути тільки радянським. Натомість “націоналізм” — лише буржуазним. Унаслідок цього близькі за семантикою поняття набували протилежних ознак.

Розстріл в евфемізмах

У першій половині 1930-х років в офіційно-діловому стилі каральних органів слово “розстріл” заміняли на формулу “вища міра соціального захисту”. Ось такий цинізм!

У 1937 році цей евфемізм замінили на штамп “сувора ізоляція за першою категорією”. У повідомленнях, які НКВС розсилав родичам розстріляних, вживали й таке евфемістичне формулювання: “1 ... Читати далі »

Переглядів: 151 | Додав: skole-podobovo | Дата: 04.07.2022 | Коментарі (0)

Кому ще москалі, кацапи і рашисти файні?

І все ж, читаючи в стрічці десятки чи не сотні запитань в нікуди «як вони так могли», напишу: могли. Це було цілком собі передбачувано. Це наша проблема - нездатність памятати. Інколи вона видається нам чеснотою, ми думаємо, що це - зданість прощати. Тільки це - не прощення. Це ахіллесова пята нашого народу, понад 300-літній стокгольмський синдром, який щоразу змушує нас забувати усе зло, закривати очі у вірі, що так його не існує.
Ми забуваємо.
Ми злимось на тих, хто памятає і часто принижуємо їх у своїй злості.

1708 рік - московити вирізали абсолютно всіх жителів міста Батурин, включно з дітьми, 10-15 тисяч жертв за один день. Просто тому, що місто було столицею Мазепи.

Лютий 1918 року, війська під командуванням Муравйова взяли Київ і масово винищують його населення. Понад 5-10 тисяч загиблих. «Дума запросила перемирие, в ответ я приказал душить их газами».

Січень 1919. Червона армія Щорса під Києвом. Директорія здає столицю без бою, урочисто впускає Щорса. Щорс - комендант Києва. Попри це, Щорс занурює місто в хаос та насилля. Доходить до того, що з посади коменданта Києва його вже у лютому знімають самі ж більшовики, щоб зупинити безчинства в місті. Потім самі ж більшовики застрілять Щорса. А ми поставимо йому памятник в Києві, який щосили будемо захищати від декомунізаціі. Хоча це те ж саме, якби в Києві стояв памятник міхаілу «гіві» толстих, наприклад.

1920-ті - масові репресії проти українського села.

1932-1933 - Голодомор, про який ми почнемо по-справжньому згадувати лише з президентством Ющенка. При цьому, про нього та його винуватців більше воліють памятати люди на заході країни, де голодомору не було, ніж нащадки тих, хто його пережив. Але рефлекси та ритуали щодо шанобливого ставлення до хліба лишаться надовго.

1937 - Розстріляне відродження. Коли Голодомор був винищенням українського села, колиски українського народу, 1937 - винищення української культури, після якого ми надовго втратили міську культуру, а самі міста русифікувалися. Саме тому ви тепер говорите російською і кажете «ето наш родной язик тоже, ми нє аддадім єго расії». Хоча як ви можете не віддати те, що вам і так не належить? За деякими даними, переслідувань зазнали близько 30 тисяч осіб. Знищено цілі галузі та мистецькі течії. В тому числі, через безпосереднє знищення людей. А потім ви скажете «в украінской літєратурє нєт нічєго інтєрєсного, сплошноє нитьйо».

Червень 1941, Львів. Росіяни, панічно втікаючи від армії гітлера, розстрілюють близько тисячі людей, що утримувались в тюрмі на Лонцького. Німці виносять тіла загиблих, містяни їх оплакують. Після цього ви скажете «прєдатєлі, как оні посмєлі воєвать протів рускіх в дівізії Галічіна?».

Далі - ГУЛАГ та повішений Івасюк. Але натомість ви напишите на стіні київського будинку «цой жив!».

1995 рік. Грозний. Вщент розбомблене місто. Росіянами вбито близько 35000 мирних жителів, із них близько 5000 - діти.

11 грудня 1999 року росіяни виставляють УСІМ мешканцям Грозного ультиматум покинути місто, інакше вони вважатимуться терористами та будуть знищені. Станом на 23 грудня 2001 року на території Чечні діє понад 800 фільтраційних таборів/пунктів.

2014 рік. Україна. Ми масово відвідуємо концерти російських артистів, репостимо дудя, селфимось на Червоній площі, працюємо в компанії артємія лєбєдєва, співаємо на корпоративах газпрому, вважаємо російських журналістів професійніше українських, в містах ми зневажаємо українську мову, ми поводимось так, наче росіяни нам брати, а вони називають нас потєшнимі хохлами, бо росіяни мають хорошу память.

2022 рік. Буча. Краматорськ….
Давайте не забудемо хоча б їх.

☑️Примітка: усі «ми» та «ви» в цьому тексті, звісно ж, не стосуються тебе, дорогий читачу, ти не такий, ти хороший, а це все просто художній прийом.

Автор - Сергій Боричевський

 

Переглядів: 165 | Додав: skole-podobovo | Дата: 09.06.2022 | Коментарі (0)

« 1 2 3 4 5 »